Анастасія Алєксєєва, координаторка моніторингової місії IAC ISHR, розповіла «Юридичній Газеті» про старт освітньо-аналітичного проєкту
Моніторинг судових процесів — це погляд на правосуддя збоку. Не з позиції сторони у справі, а з позиції спостерігача, який уважно фіксує, як відбувається засідання, як поводяться учасники процесу і чи дотримуються базові стандарти справедливого суду.
Головне правило монітора — спостерігати, але не втручатися.
В IAC ISHR зазначають, що моніторинг може відбуватися як безпосередньо в залі суду, так і онлайн. За результатами спостереження готуються звіти, які дозволяють побачити можливі порушення та системні проблеми судового процесу.
З 2017 року фахівці IAC ISHR підготували близько 700 таких звітів за результатами моніторингу судових засідань в Україні, Вірменії, Бельгії та Франції. Окремо місія також готувала інтервенції третьої сторони до ЄСПЛ щодо дотримання права на справедливий суд в українських судах
Практичний вимір: як студенти-монітори аналізують кейси ВАКС
У 2025 році Анастасія Алєксєєва, координаторка моніторингової місії IAC ISHR, розповіла «Юридичній Газеті» про старт освітньо-аналітичного проєкту, який реалізується за підтримки ISHR Germany та Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Одним із його ключових елементів є залучення до судового моніторингу студентів юридичних факультетів університетів, які проходять спеціальну підготовку на основі стандартів OSCE/ODIHR, практики ЄСПЛ та ключових гарантій Конвенції й не пов’язані з процесом, учасниками чи, наприклад, адвокатськими об’єднаннями.
За словами Анастасії Алєксєєвої, таке навчання дозволяє молодим юристам бачити процес ширше, розуміти ознаки потенційних порушень та принципи об’єктивності, тому потрібно здійснювати спостереження не інтуїтивно, а відповідно до міжнародних критеріїв. Важливий момент: засідання, яке відвідують студенти, супроводжується професійним спостерігачем IAC ISHR, що гарантує методичну підтримку, коректність оцінок і високий стандарт фіксації фактів.
Аналіз понад сотні справ у межах однієї юрисдикції дозволяє сформувати точний статистичний зріз судової практики.
«Для нас моніторинг – це не критика й не підтримка жодної зі сторін. Це інструмент зміцнення довіри до суду через фіксацію реального стану дотримання права на справедливий суд. А участь молодих юристів робить цей процес елементом правової культури», — сказала Анастасія Алєксєєва, координаторка моніторингової місії IAC ISHR.
Кейс із практики: оцінка запобіжного заходу
Як саме відбувається аналіз судового процесу, можна простежити на прикладі засідання АП ВАКС. 23 квітня 2026 року відбулося судове засідання в межах справи №991/3335/26 (судді Боднар С.Б., Чорненька Д.С. та Панаід І.В.) щодо Германа Галущенка, якого підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 та ч. 3 ст. 209 КК України (участь в злочинній організації, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом). Предметом апеляційного розгляду були скарги сторони захисту на ухвалу ВАКС від 14 квітня 2026 року, якою продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативи у вигляді застави у розмірі 200 млн грн.
До засідання була залучена моніторингова місія, в яку входили спостерігач IAC ISHR та студенти юридичних факультетів. Проте сухі процесуальні факти та стандартизовані звіти — це лише видима частина роботи місії.
Що ж насправді означає бути судовим спостерігачем на практиці та що залишається поза межами офіційних документів? Про це ми запитали в самих спостерігачів у форматі бліцу.
Спостерігачі моніторингової місії IAC ISHR у ВАКС
1. Назар Сімчук, студент КНУ (3 курс Київського національного університету ім. Т. Шевченка). У проєкті з листопада 2025 року.
2. Данило Царенко, студент КНЕУ (3 курс Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана). У проєкті пів року.
3. Анна Яковлєва, студентка КНЕУ (3 курс Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана). У проєкті з листопада 2025 року.
4. Віталіна Конофольська, студентка КУБГ (3 курс Київського столичного університету ім. Б. Грінченка). У проєкті з кінця листопада 2025 року.
Підготовка спостерігачів: навчання та практика
— Яке навчання ви проходили перед початком моніторингу? Чи достатньо його, щоб якісно аналізувати судові засідання?
Назар Сімчук: Ми пройшли базове навчання щодо міжнародних стандартів прав людини (декларація ООН, положення Європейської конвенції, практика ЄСПЛ), а також вивчили методологію моніторингу. Це необхідна база, але для повноцінної оцінки однієї теорії замало — її треба поєднувати з практикою безпосереднього спостереження.
Віталіна Конофольська: Навчання дає розуміння правил поведінки, написання звітів та виявлення порушень. Проте для дійсно якісного оцінювання необхідно постійно відвідувати суди та напрацьовувати «надивленість».
Анна Яковлєва: Підготовка від IAC ISHR дала чіткі орієнтири для роботи, загалом я вважаю її достатньою.
Данило Царенко: Наданих базових знань на старті цілком вистачає.
— Які знання та навички виявилися найкориснішими під час роботи?
Назар Сімчук: Найкраще працює їх сукупність. Правові знання дають змогу оцінювати дотримання стандартів справедливого суду, етичні — забезпечують неупередженість і конфіденційність, а комунікаційні допомагають взаємодіяти з працівниками суду.
Анна Яковлєва: Правові знання дозволяють розуміти стадії судового розгляду. Етичні навички вчать зберігати обличчя та коректність. А комунікаційні важливі для того, щоб чітко формулювати свої спостереження та взаємодіяти з іншими моніторами.
Віталіна Конофольська: Окрім правових та етичних, критично важливою є навичка спостереження та уважність до деталей.
— Як ви зазвичай готуєтеся до судового засідання і як фіксуєте все під час моніторингу?
Анна Яковлєва: Заздалегідь знайомлюся з інформацією про справу, перевіряю розклад, щоб розуміти контекст. Під час засідання веду структуровані нотатки або заповнюю стандартизовані чеклисти. Після узагальнюю дані у звіт.
Віталіна Конофольська: Переглядаю портал ВАКС та інші відкриті джерела. У суді найчастіше роблю нотатки в телефоні або на папері, згодом переношу все в електронний звіт.
Данило Царенко: Знаходжу суть справи заздалегідь. На засіданні використовую диктофон, а сам звіт формую у Word.
Назар Сімчук: Основну інформацію отримую з відкритих реєстрів, а безпосередньо в суді пишу конспекти.
Робота в залі суду: виклики та нюанси
— Як організовано вхід на засідання для громадських моніторів? Чи бувають проблеми з акредитацією?
Віталіна Конофольська: Труднощів з акредитацією немає, ми заходимо як вільні слухачі. Повідомляємо охороні, куди саме йдемо, і показуємо документи.
Назар Сімчук: Запрошують учасників та вільних слухачів безперешкодно. Але є недолік: якщо засідання скасовується чи переноситься, попереднє інформування часто відсутнє.
Анна Яковлєва: Проходимо стандартну перевірку речей на заборонені предмети, пред’являємо документи — і все.
— Як судді реагують на вашу присутність?
Назар Сімчук: Здебільшого взагалі не реагують. Це свідчить про сприйняття моніторів як звичайної практики відкритості правосуддя.
Віталіна Конофольська: Ми там як вільні слухачі, тому реакції зазвичай немає. Зрідка суддя може суто з цікавості запитати, яку організацію ми представляємо.
Данило Царенко/Анна Яковлєва: Реакція абсолютно спокійна та нейтральна.
— З якими основними викликами ви стикаєтеся?
Анна Яковлєва: Основні труднощі — це затримки або перенесення засідань. Також буває складно підтримувати концентрацію під час тривалих слухань. На форс-мажори реагую спокійно: просто фіксую відхилення від запланованого ходу.
Назар Сімчук: Головний виклик — відсутність завчасного інформування про зміни в розкладі, що ускладнює планування часу. Якщо план засідання ламається, я сприймаю це як частину внутрішньої організації суду — просто коригую своє спостереження.
Данило Царенко/Віталіна Конофольська: Проблема переважно організаційна (запізнення початку). У таких випадках просто спокійно чекаємо.
Правила роботи та взаємодія в команді
— Як вам вдається зберігати неупередженість під час спостереження за судовими засіданнями?
Назар Сімчук: Шляхом дотримання стандартизованої методології. Моніторинг не передбачає зайняття будь-якої позиції — це нейтральний опис об’єктивних фактів.
Анна Яковлєва: Уникаю власних припущень та емоційних оцінок. Фіксую лише те, що безпосередньо спостерігаю.
Віталіна Конофольська: Фіксую все без винятку, демонструю однакове ставлення до сторін і не роблю власних висновків щодо їхніх висловлювань.
Данило Царенко: Уникаю емоційно забарвленої лексики й обов’язково висвітлюю аргументи всіх сторін.
— Чи обговорюєте ви між собою складні кейси? Як загалом побудована взаємодія та підтримка всередині команди моніторів?
Назар Сімчук: Звісно, ми регулярно обмінюємося досвідом та узгоджуємо підходи до фіксації. У складних випадках виробляємо єдину позицію для звітів. Сама система навчання ефективна, але результативність залежить від мотивації студента.
Віталіна Конофольська: Обговорення після судів — це обов’язкова частина. Ми ділимося думками, розбираємо незрозумілі моменти. Фідбек і можливість отримати рекомендації щодо покращення звіту — це чи не найефективніший елемент усього моніторингу.
Анна Яковлєва: Підтримка на високому рівні, система дає чіткі орієнтири та належний супровід.
Данило Царенко: Обмін досвідом є постійно. Отримуємо поради один від одного і від координаторів.
— Як ви оцінюєте вплив таких звітів на відкритість і прозорість судових процесів? І що, на вашу думку, можна покращити в роботі моніторів?
Назар Сімчук: Звіти безумовно підвищують прозорість і довіру до системи, адже демонструють відкритість судів для громадського контролю. А щоб зробити нашу роботу помітнішою, варто розширювати співпрацю з органами влади — не лише фіксувати порушення, а й спільно шукати шляхи їх усунення.
Анна Яковлєва: Вплив є, бо звіти відображають реальну практику. Ефективність роботи зросла б завдяки регулярному публічному узагальненню наших результатів та кращій комунікації з судами й суспільством.
Віталіна Конофольська: Наші звіти дають змогу будь-кому оцінити дотримання процесуальних норм у конкретних справах. Щодо покращення: варто виділяти окремий час на регулярні зустрічі команди, а також посилювати медіа-напрям проєкту.
Данило Царенко: На мою думку, вплив локальний, адже звіти йдуть переважно на збір статистики щодо порушень. Сама ж робота місії вже повністю виконує свою функцію щодо контролю за дотриманням Конвенції з прав людини.
Висновки моніторингової місії IAC ISHR
Після аналізу судового засідання АП ВАКС 23 квітня 2026 року у справі №991/3335/26 експерти моніторингової місії IAC ISHR звернули увагу на два моменти, важливі з погляду ст. 5 ЄКПЛ — права на свободу та особисту недоторканність.
Перший — оцінка ризиків. Аргумент прокурора про те, що виконання міжнародних запитів може тривати до трьох років, потребує особливої перевірки. Якщо немає конкретних даних про поведінку підозрюваного, такі доводи можуть перетворитися на загальне обґрунтування тримання під вартою без реальної переоцінки ризиків судом.
Другий — реальність альтернативи. Застава у 200 млн грн істотно перевищує межі, передбачені КПК. Якщо людина об’єктивно не може скористатися такою альтернативою, запобіжний захід фактично втрачає альтернативний характер. Це ставить питання про пропорційність втручання у право на свободу.
З повною оцінкою моніторингової місії можна ознайомитися за посиланням.
Джерело: yur-gazeta.com
Leave A Comment