Проект організовано за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН). За перші десять днів роботи Центр провів понад 1200 консультацій. Фінансування проекту забезпечила Швеція.

За підтримки ПРООН відкрився Віртуальний центр допомоги українським біженцям

УВКБ ООН / К. Мелцер На фото: біженці з України в’їжджають до Польщі через прикордонний перехід Медика.

Як отримати тимчасовий притулок у країнах ЄС чи фінансову допомогу? Як відкрити бізнес за кордоном чи перемістити підприємство всередині країни чи за її межі? Відповіді на ці та інші актуальні питання можуть отримати українські біженці чи внутрішньо переміщені особи у віртуальному центрі «Дія.Бізнес».

Проект організовано за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН). За перші десять днів роботи Центр провів понад 1200 консультацій. Фінансування проекту забезпечила Швеція.

«На самому початку консультації були в основному пов’язані з пошуком роботи: відкриття власної справи, релокація вже існуючого бізнесу, пошук вакансій. Але згодом перелік питань розширили. Прийшло розуміння, що до того, як вирішити питання з роботою, людині потрібно зрозуміти, як правильно оформити легальний статус у новій країні (статус біженця чи тимчасовий притулок, так званий статус safety). Також однією із першочергових проблем став пошук житла. З усіма цими питаннями гаряча лінія допомагає людям», – розповідає Анастасія Кучерява, керівник віртуального ресурсного центру «Дія.Бізнес».

Інноваційна гаряча лінія

Зараз у центрі працюють 18 консультантів, кожен із яких має великий досвід роботи в аналогічних сервісах у самій Україні. Віртуальний центр – це нова гаряча інноваційна лінія. Зручно, що окрім безкоштовного номера телефону є ще чат-бот, де люди залишають свої звернення, на які потім у режимі реального часу відповідають фахівці. Контакти віртуального центру «Дія.Бізнес» можна знайти на інтернет-ресурсах Міністерства цифрової трансформації України та партнерів проекту. Також інформацією про центр часто діляться люди, які вже користувалися його послугами.

«Щойно почалася війна, ми переформатували свою роботу, оскільки з’явилося багато нових викликів та запитів. Міністерство цифрової трансформації звернулося до ПРООН з ініціативою – зробити віртуальний центр «Дія.Бізнес» і ми із задоволенням його підтримали. Ідея зробити гарячу лінію, яка була б корисною для всіх українців, особливо в такі складні дні, коли люди масово залишали свої будинки та виїжджали за кордон, була дуже своєчасною. Для нас важливим є індивідуальний підхід до кожної ситуації, кожної нагоди, яка якраз здійснює цей новий віртуальний сервіс», – зазначила фахівець з питань політики цифровізації проекту ПРООН Оксана Гречко.

Беженцы в Паланке, на границе между Украиной и Молдовой.

© ЮНІСЕФ/Вінсент Тремо   Біженці в Паланці, на кордоні між Україною та Молдовою.

Нюансів багато

Інформаційну підтримку отримують біженці, які перебувають у наступних країнах: Болгарії, Литві, Німеччині, Польщі, Словаччині, Словенії та Чехії, а також особи, які переміщені всередині України.

«Обрали ті країни, де осіла найбільша кількість українців, – пояснює Анастасія Кучерява. – Там скрізь є як загальні правила для біженців, так і відмінності у них – у кожній країні свої, на рівні національного законодавства. Чекали, що в основному люди запитуватимуть про те, як легалізувати свій статус за кордоном, але, проаналізувавши більшість запитів, зрозуміли, що з цим найменше проблем. Нюанси виникають переважно у тих, хто виїхав з України до початку війни (до 24 лютого) і тепер, за правилами багатьох країн ЄС, не мають права на “тимчасовий захист”. Також часто люди приїжджають та реєструються в одній країні, а потім переїжджають до іншої. Якщо спочатку з цим було легко, то зараз, якщо ти здав біометричні дані в одній країні, то потім, в іншій, статус ти отримаєш, але можеш бути позбавлений виплат, медичної страховки, освіти. У ЄС намагаються запобігти ситуації з неконтрольованою міграцією, всі країни запитують, з чим пов’язана відмова від тимчасового притулку на попередньому місці».

Окрема історія з громадянами, які втекли в перші дні війни до країн Шенгенської угоди, і тепер хочуть з’їздити додому, відвідати родичів чи вирішити різні питання. Деякі країни дають дозвіл на проживання, який не обмежує людину у вільному пересуванні. В інших – можуть не впустити назад із низки причин.

Мама залишила дітей у Польщі на сусідку та поїхала додому в Україну по літні речі. А назад її просто не впустили.

«Мама залишила дітей у Польщі на сусідку та поїхала додому в Україну по літні речі. А назад її просто не впустили. Їй кажуть – у вас закінчився “безвіз”, а “тимчасовий притулок” – це не віза. І жінка в істериці. Її двоє дітей на руках у чужої людини. Доставити дітей до кордону нема кому», – розповідає про одне зі звернень Анастасія Кучерява.

«Як оформити соціальні виплати – одне з найчастіших питань. Паралельно ми пояснюємо, як людина може бути працевлаштована в ЄС, у чому особливості. Для багатьох є відкриттям, що у більшості країн Євросоюзу найманець сам за себе платить податки. Усі намагаються зрозуміти цю систему, оскільки вона відрізняється від української», – каже вона.

Украинцам, вынужденным в одночасье сорваться с места, помогают проект «Дия.Бизнес» и ПРООН.

Фото А. Крепких  Українцям, змушеним одразу зірватися з місця, допомагають проект «Дія.Бізнес» та ПРООН.

Зрозуміти алгоритм дій

Існують відмінності та й у веденні бізнесу. Насамперед фахівці центру пояснюють, що підприємцям необхідно детально розібратися в юридичних питаннях перед тим, як зареєструватися. Сама реєстрація – це зовсім не складно, але треба одразу розуміти алгоритм дій, особливо податкову звітність, нюанси з працевлаштуванням співробітників та ті зобов’язання, які автоматично на нього покладаються законодавством тієї чи іншої країни.

Як оформити соціальні виплати – одне з найчастіших питань

Багато питань від підприємств, які зареєстровані в Україні, але працюють із країн ЄС. Вони думають над тим, як стати експортерами, тобто хочуть зберегти українську реєстрацію, маркування made in Ukraine на всій продукції, але сам продукт інтегрувати на європейський ринок. Тут багато питань юридичних та податкових: ліцензування та сертифікація, реєстрація представництва в ЄС, пошук партнерів на європейському ринку.

«Одними з найактивніших виявились українські лікарі-стоматологи. Багато з них мали приватну практику в Україні, і вони готові відновити її в будь-якій країні Європи, але є проблема із сертифікацією медичних дипломів. Багато лікарів мають мінімальний капітал, деякі навіть вивезли з собою обладнання. Ми пояснюємо, що у таких випадках людина може бути менеджером власної клініки, але не може безпосередньо лікувати. Багатьох наших лікарів це шокує. Тому що для них головне – це не управління, а саме надання медичних послуг. Ми намагаємося розповісти людям про переваги у такій ситуації. Говоримо про те, що місцеві лікарі, яких вони можуть найняти на роботу, мають своїх пацієнтів, отже, так буде легше шукати клієнтів», – ділиться Анастасія.

«Звертаються компанії, які експортують кукурудзу, насіння, – продовжує вона. – Їх ми консультуємо окремо. Має значення обсяг продукції, чи вона сертифікована, як далеко знаходиться від кордону ЄС, чи є представництво компанії в Євросоюзі і так далі. Також є продуктові компанії. Багато питань від ІТ-бізнесу. Для кожного віртуальний центр намагається надати повний індивідуальний пакет інформації. Протягом дня клієнт отримує персональну “дорожню карту” – документ, де докладно викладено алгоритми дій та рекомендації щодо його запиту”.

Складні випадки

Центр надає екстрену допомогу. Багато історій, коли люди просто тікають від війни, виявляються абсолютно без нічого в іншій країні, дзвонять і запитують номери екстрених служб, просять допомогти знайти житло, скласти резюме для працевлаштування. Трапляються і дуже складні випадки, пов’язані з важкими життєвими обставинами.

Коли приходить такий запит, перша реакція – мурашки по шкірі. Ти розумієш, що людина в такому стані, що не здатна кудись піти і щось спитати

«Одна трагічна історія сталася буквально нещодавно, – розповідає Анастасія Кучерява. – Жінка працювала за кордоном, її чоловік служив в Україні. З їхньою дитиною, яка перебувала з нею, стався нещасний випадок, він загинув. Жінка зателефонувала нам. Вона була у шоковому стані, не знала, що їй робити. Лише розуміла, що чоловік має приїхати і якось забрати їх додому. Коли приходить такий запит, перша реакція – мурашки по шкірі. Ти розумієш, що людина в такому стані, що не здатна кудись піти і щось спитати. Ми одразу почали підключати юристів, пояснювати жінці алгоритм дій у такій ситуації. Це було непросто, оскільки вона мала перекласти свідоцтво про смерть з мови країни, де перебуває з дитиною, українською, передати чоловікові документ, на підставі якого він може виїхати за кордон; чоловік зі свого боку – отримати у військкоматі тимчасовий дозвіл на виїзд. Одночасно потрібно було оформити всі документи на транспортування тіла у спеціальних перевізників. Ми все це вирішили за півтори години. У таких випадках ми розуміємо, що часу немає і важливо все зробити швидко та чітко».

За її словами, загальної інформації у віртуальному просторі дуже багато і людина, яка переживає стрес, у цьому потоці втрачається і не розуміє, як багато елементарних речей застосувати до своєї ситуації, якою адресою йти, до кого звертатися. А багато форумів та інтернет-порталів можуть давати неперевірені дані, які тільки дезорієнтують людей.

Фахівці віртуального порталу «Дія.Бізнес» допомагають людям розібратися, надають достовірну інформацію та необхідні контакти. «Кожний випадок, кожну проблему ми намагаємося вирішити так, начебто вона стосується нас самих», – каже Анастасія.

Джерело: un.org