Як гуманітарна допомога МТПЛ змінює життя українських та білоруських біженців. Чергова фура гуманітарної допомоги приїхала з Німеччини до Вільнюса до нашої партнерської організації “Наш Дім”

Одним із найважливіших напрямів роботи МТПЛ є гуманітарна місія з підтримки біженців. Після подій 2020 року в Білорусі МТПЛ активно співпрацює з білоруським центром громадянських ініціатив “Наш Дім”, що знаходиться у Вільнюсі (Литва) у підтримці білоруських політичних біженців, а після початку війни в Україні – ще й українських військових біженців. У період цієї співпраці МТПЛ було зібрано та доставлено у сумі 75 тонн гуманітарного вантажу.

Ольга Карач, керівниця партнерської організації “Наш Дім” розповідає:

Для нас було стратегічно важливо, щоб білоруси та українці, які були змушені втекти до Литви від репресій та війни, дружили та допомагали один одному. Спочатку навколо ваших гуманітарних поставок почала збиратися та розвиватись білоруська громада, а у березні до неї приєдналася й українська. На сьогоднішній день у нас є не лише чат групи самодопомоги та чат складу гуманітарної допомоги “Наш дім” з 576 українськими та білоруськими учасниками, а й окремий чат волонтерів “Нашого дому” з 46 учасниками, які організують всю роботу, включаючи сортування та справедливий розподіл допомоги. Мені це так подобається, що із тих сотень людей, яким ми допомогли, сформувалася група лідерів, і сьогодні вже не лише “Наш Дім” координує всю допомогу, але це тепер завдання 46 людей з України та Білорусі. Коли прийшла перша машина, все було організовано дуже хаотично, ми розвантажували машину близько 7 годин, незважаючи на величезну кількість людей, що брали участь, важко було зрозуміти, як краще все розподілити, було багато суперечок і навіть іноді образ. Люди, побачивши, що їм допомагають і вони не залишаються віч-на-віч зі своїми проблемами, надихнулися і самі включилися в процес організації. Сьогодні, де б я не знаходилася, я знаю, що якщо будь-якої миті приїде вантажівка, все буде добре організовано і правильно розподілено. Розвантаження останньої вантажівки зайняло лише дві години, хоча кількість людей була такою самою, як і у випадку з першою вантажівкою: люди вже знали, що їм потрібно робити і як все має бути організовано. Це чудовий результат, на мій погляд.

Число добровольців із білоруських та українських біженців, які добровільно розвантажують вантажівку, не зменшується, а навпаки, зростає. Це важливий показник того, що люди не просто є споживачами допомоги, думаючи, що всі їм повинні і зобов’язані допомогти, але вони готові віддавати і робити щось як для себе, так і для інших. Важливо, щоб ми заохочували не просто споживче ставлення, а бажання людей змінити своє життя на краще.

Я рада, що гуманітарне постачання від МТПЛ і саме ця вантажівка стали індикатором того, що ми на правильному шляху, що люди роблять щось для себе та інших, і не вважають нас просто обслуговуючим персоналом для біженців (це було моє побоювання до приїзду першої вантажівки: що ми породимо споживче ставлення). Я рада, що це не так; Я бачу, як люди зближуються та стають друзями після спільної роботи з розвантаження та сортування гуманітарних вантажів.

Вкрай важливо, щоб люди взяли на себе відповідальність. Ваша гуманітарна допомога стає причиною того, що ці люди розвивають свої лідерські якості, стають лідерами місцевої спільноти. Здобувши навички організації процесів гуманітарної допомоги, вони працюватимуть і надалі над вирішенням проблем місцевих громад білорусів та українців. Я дуже ціную вантажівки з гуманітарними вантажами від МТПЛ та вашу підтримку: все це дуже допомагає нам.

Ми рятуємо людей від депресії та розпачу, як можемо. Становище білоруських та українських біженців тут відчайдушне. Дуже багато страшних трагедій, і так важливо, щоб людина не залишилася віч-на-віч зі своїм горем.

На жаль, жахливих ситуацій дуже багато, і те, що ми працюємо разом, бачимо один одного, – найпростіший спосіб помітити, що з людиною щось не так, навіть якщо вона про це мовчить.

Часто люди приходять отримувати одяг та розмовляють один з одним, діляться своїм досвідом, плачуть разом. Таким чином, наше родовище гуманітарної допомоги стало своєрідною екстреною психологічною допомогою для людей у кризовій ситуації. Погано, що ми не маємо професійних психологів, але добре, що люди настільки довіряють нам, що приходять до нас поділитися своїм болем.

На жаль, 3 червня 2022 року Вільнюс закрили для українських біженців: їхня кількість величезна, і місто просто не може більше їх приймати. Тепер їх відправлятимуть до Каунасу чи Алітусу, що не дуже добре, бо їм буде складніше прибути до Вільнюса для отримання гуманітарної допомоги. Крім того, це означає, що основна частина українських біженців перебуває у Вільнюсі, і якщо їм вже відмовляють у реєстрації, то це означає, що їх занадто багато, і інфраструктура просто не справляється. У такій ситуації ми відчуваємо велику відповідальність за те, щоб українські біженці отримали всю допомогу та підтримку, яку ми можемо надати.

Коли ми тільки відкрили наш склад гуманітарної допомоги близько 2-х років тому, його відвідували 2-4 особи на день, які забирали одяг та йшли. Сьогодні потік людей величезний, деякі приїжджають навіть уночі чи рано-вранці. Часто вони плутають нас із державною організацією, бо наш склад більший і кращий, ніж склад міграційного відділу Вільнюса. Сьогодні до офісу щодня приходять не менше 50-60 осіб і це не може нас не тішити. Ми хотіли б ще раз подякувати Міжнародному товаристу прав людини (МТПЛ) за допомогу, за можливість допомагати іншим людям. Ми бачимо, як зростає кількість людей і всім їм потрібна допомога. Дуже дякую вам, що ви допомагаєте нам, і що ми разом допомагаємо людям у таких важких обставинах.

Ольга Карач

Керівниця Міжнародного Центру Громадянських Ініціатив “Наш Дім”