На старому аеродромі на околиці Берліна майже тисяча людей спить у величезних опалювальних наметах. Німецька столиця насилу справляється з розміщенням біженців з України.
І оскільки зима стає дедалі ближчою, а Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, влада спішно готує нові сховища, очікуючи на прибуття, за їхніми оцінками, ще 10 тисяч осіб.
За останніми даними, з початку війни до Німеччини втік мільйон українців.
Це нагадало німцям про 2015 і 2016 роки, коли тут шукало притулку порівнянне число людей.
Як і тоді, Німеччина спочатку надала їм теплий прийом. Але зараз зростає заклопотаність з приводу того, як краще розмістити таку велику кількість біженців.
У Берліні близько 100 українців щодня прибувають до головного міського центру прийому біженців, розташованого в терміналі колишнього аеропорту Тегель.
Працівники в ярких жилетах ведуть їх повз багажні каруселі, що не працюють, у старі зали очікування, які тепер заповнені розкладними столиками з речами.
Тут є їжа, медична допомога та спальні місця на кілька ночей. Усе це розраховане на тимчасове проживання; незнайомі люди сплять на ліжках у спільних кабінках або наметах.
Але багато хто залишиться тут надовго: у місті, де ринок оренди перебуває під тиском, стає дедалі важче знайти постійне житло, і відправляти людей в інші регіони Німеччини також стає складніше.
Менеджерка центру Клео Тюммлер визнає, що доводиться непросто: “Усе створено для того, щоб піклуватися про людей протягом кількох днів. Іноді їм доводиться залишатися тут на два тижні, а то й на три”.
Незважаючи на логістичні труднощі, у центрі панує невимушена атмосфера. Тюммлер та її колеги, схоже, прагнуть зробити життя людей тут якомога простішим і комфортнішим.
Вони намагаються пристосуватися до потреб постояльців, які проживають тут тривалий час. Вони купили пральні машини, намагаються організувати розваги та розширюють можливості для навчання 300 дітей, деякі з яких спілкуються по відеозв’язку з українськими школами.
За їхніми словами, вони зробили висновки з досвіду 2015 року. Але їхній позитивний настрій поділяють не всі.
Один політик із північного заходу Німеччини нещодавно використав свою колонку в національній газеті, щоб попередити, що такі громади, як його місцева, піддаються “серйозному випробуванню” численними українськими біженцями, а також зростаючим потоком осіб, які просять притулку.
“Я очікую ще десятки, якщо не сотні тисяч українських жінок і дітей… У багатьох громадах уже проживає більше мігрантів, ніж під час кризи 2015-2016 років”, – написав політик із ХДС Фредерік Поль у газеті Welt.
Він сказав, що нинішня ситуація нагадує йому атмосферу минулої кризи, коли теплий прийом поступився місцем запеклим національним дебатам про те, яку підтримку німці можуть і повинні надавати тим, хто шукає притулок.
Він повторив коментарі, зроблені на початку року Мартіною Швайнсбург, членкинею районної ради з Тюрінгії, яка сказала, що в її районі спершу покладалися на приватних домовласників у розміщенні українців – здебільшого жінок, дітей і літніх людей, – але тепер і вони не хочуть цього робити.
За її словами, здача шкільних спортзалів для розміщення біженців – це те, що громадськість дедалі частіше вважає неприйнятним. “Наші можливості вичерпані, – сказала вона. – Ми притиснуті до стінки”.
Атмосфера в суспільстві стає дедалі напруженішою. Цього року влада зафіксувала 65 нападів на житло біженців, це значно більше, ніж у 2021 році.
Нещодавнє опитування, проведене одним із національних телекналів, засвідчило, що за останній рік занепокоєння імміграцією зросло: 53% опитаних були занепокоєні тим, що в Німеччину приїжджає занадто багато людей, що на 11% більше, ніж у вересні 2021 року.
Ці страхи і соціальний розкол – саме те, що російський президент Володимир Путін прагне використати у своїй кампанії, спрямованій на те, щоб зробити Україну непридатною для життя і загнати ще більше її громадян до Європи.
Це стане випробуванням для членів німецького уряду, який прийшов до влади з набагато ліберальнішим ставленням до біженців, ніж його попередники.
Матиме велике значення, як відреагує ця країна, яка сама сильно змінилася через міграційну кризу.
За матеріалами bbc.com
Leave A Comment