На сьогоднішній день у Литві перебуває 47 000 українських біженців, і щодня їх стає приблизно на 150 людей більше.

Маленька Литва, менша, ніж німецька Вільна держава Баварія, із загальним населенням менше 3 мільйонів людей, стикається із серйозною гуманітарною проблемою. Але три маленькі балтійські країни сильні! І вони розуміють українців як ніхто інший.

Незабутнім став їхній 600-кілометровий живий ланцюг між трьома столицями – Таллінном, Ригою та Вільнюсом, за допомогою якого вони продемонстрували свою незалежність 23 серпня 1989 року. – МТПЛ підтримує їх із самого початку і до сьогодні серцем і розумом.

До вашої уваги представлений звіт про поїздку нашої невеликої, але енергійної делегації МТПЛ у середині квітня 2022 року.

Багато українців мають родичів у Литві. Вони отримують 20 євро на місяць на людину як підтримку, тобто вони залежать від іншої підтримки, наприклад, від Caritas або МТПЛ. Біженці отримують 250 євро одноразово, 115 євро на харчування та раз на два місяці продуктовий набір. Одяг, взуття та інше можна отримати у Caritas. Через два-чотири місяці набирає чинності регульоване соціальне забезпечення. Українські гроші не підлягають обміну. Ведеться робота щодо створення українського банку, щоб можна було обмінювати гроші. Цілком знедолені біженці отримують від уряду 1000 євро.

Група гуманітарної допомоги МТПЛ, що добре зарекомендувала себе

Балтійський живий ланцюг за незалежність незабутній, особливо для всіх тих, хто був там на той час, наприклад, для багаторічного голови литовської секції МТПЛ Юргіти Самоскіне, яка на той час багато років жила і працювала в Німеччині, але серце привело її назад на батьківщину.

Тому особливо радісним був прийом Катрін Борнмюллер, почесного голови МТПЛ, яка приїхала з Німеччини, без якої десятиліття роботи з розповсюдження гуманітарної допомоги в Литві були б неможливі. Як голова робочої групи МТПЛ у Віттліху, Катрін Борнмюлер вже відправила в дорогу понад 500 великих вантажів гуманітарної допомоги, значна частина якої прямувала і продовжує прямувати до Литви.

Борнмюллер супроводжував співробітник офісу МТПЛ Халіл Аль Рашо, керівник відділу Північного Іраку та гуманітарної допомоги.

Візит до старого друга МТПЛ та співзасновника компанії Sajudis

На додаток до насиченої робочої програми, приватний візит до 85-річного співзасновника Sajudis та колишнього депутата парламенту Литви Віргіліюса Юозаса Чепайтіса, звичайно, був одним з головних пріоритетів.

Мітинг у Вільнюському гірському парку на честь 50-х роковин пакту Молотова-Рібентропа. Зліва направо: Мечіс Лаурінкус, Вітаутас Ландсбергіс, Казиміра Прунскене, Ромас Гудайтіс, Віргіліюс Чепайтіс, Броніус Гензеліс та інші. Вільнюс, 22 серпня 1989 року. Фото В. Гулевичюса (ELTA) LCVA.

Візит до давніх правозахисників, Віргіліюс Юозас Чепайтіс та Катрін Борнмюллер у центрі

Вільнюс – Центр реєстрації для українських біженців, центр прийому біженців у районі Науйінінкай, посольство Німеччини

22 квітня представники МТПЛ разом із співробітниками Міністерства внутрішніх справ відвідали центр реєстрації для українських біженців у Вільнюсі.

Центр реєстрації для українських біженців у Вільнюсі

Зліва направо: Катрін Борнмюллер, Максим Афанасьєв – старший радник Групи міжнародного співробітництва та його помічниця, Халіл Аль Рашо.

“Те, як литовський уряд організував це, гідно захоплення. Українці – працьовитий народ, багато хто вже працює, центр зайнятості також був представлений у центрі. Багато НУО допомагають із документами, дозволом на проживання, роздають їжу, біженцям дозволено провести там 72 години. Більшість з них приїжджають, тому що у них є родичі в Литві і вони хочуть залишитися. Знімаються відбитки пальців і робиться фотографія людини, потім видається паперовий дозвіл на проживання, через місяць – картка. Українці не хочуть бути тягарем і хочуть працювати”.

 

Прийом у посла Німеччини

19 квітня 2022 року посол Німеччини пан Зонн та його заступник доктор Бушманн зустрілися у Вільнюсі, щоб обговорити численні теми та ідеї, що стосуються взаємної підтримки.

Сторінка Facebook посольства Німеччини у Литві повідомляє про МТПЛ та зустріч. Зліва направо: Аль Рашо, Борнмюллер, посол Німеччини Маттіас Зонн, Самоскіне

Центр прийому біженців у районі Науйінінкай у Вільнюсі

Тут близько 80 відсотків мешканців – вихідці з Іраку. Більшість із них курди, далі йдуть араби, єзиди, афганці та сирійці. За словами начальника установи Гедимінаса Поціуса, були і залишаються небезпечні спроби втечі з установи, наприклад, з лазарета, або коли кілька сімей з немовлятами вже намагалися втекти через вікна.

Притулок для мігрантів у Руклі, за 100 км на північний захід від столиці

В даний час там проживають 670 мігрантів. Вагітні жінки, хворі та інваліди. Більшість із них було незаконно ввезено до Литви Олександром Лукашенко, пояснила доброзичливий директор установи Беатріс Бернотіне. Більшість із них з Іраку, але також з Афганістану, Африки та Сирії. Серед них багато єзидів, а також християнських біженців, які пережили жахливі речі від рук ІД. Надя з Іраку змушена була дивитися, як її сестру розстрілюють бойовики ІД, і навіть зараз ІД досі загрожє їй смертю. Вже дев’ять місяців статус мешканців досі не зрозумілий. Тут немає їдальні, людям доводиться самим робити покупки та готувати на великих кухнях. 90 соціальних працівників наглядають за людьми та супроводжують їх, коли вони ходять за покупками. Як і в більшості центрів для біженців, тут представлений вибір курсів.

Центр для мігрантів у Руклі, ще одне фото перед тим, як рухатися далі

Центр для мігрантів у Пабраде

У 50 км на північний схід від Вільнюса, зовсім поруч із білоруським кордоном, наступний візит був у притулок для мігрантів у Пабраде. Пабраде – невелике колишнє радянське військове містечко з населенням менше 6000 осіб, старі військові об’єкти якого сьогодні використовуються як навчальні полігони НАТО. Притулок для мігрантів у Пабраде існує з 1997 року, велика криза з людьми, незаконно ввезеними Лукашенко, відбулася у травні 2021 року, після чого Мядінікай та Кібарте були створені як центри прийому біженців. У Пабраде проживають особи, які шукають притулку, та нелегальні мігранти. Останнім не дозволяється залишати територію установи. Вони мають просити притулку, їм надається медична допомога. Щодня лікар оглядає 20 пацієнтів, за необхідності проводять операції. Організуються заняття спортом, пропонуються курси англійської мови, Червоний Хрест та Карітас надають м’ячі, сітки, пазли.

“Наразі тут перебуває майже 700 біженців. 145 українських біженців живуть у гуртожитку місцевого професійно-технічного училища. Багато білорусів-біженців уже мають литовське громадянство. Усі вони мають вивчити литовську мову. Діти з притулку для мігрантів відвідують загальноосвітні школи. Не вистачає місць у дитячих садках”.

Табір для прийому біженців у Мядинінкаї

За 40 км на схід від Вільнюса на кордоні з Білоруссю вони вдруге завітали до табору прийому біженців “Мядинінкай”.

Начальник табору прийому біженців Мядинінкай, Петрас Аустравічюс (у центрі), супроводжує представників МТПЛ

“Директор Петрас Аустравічюс – добрий молодий офіцер. Його дідусь живе в Кельні. Тут проживає 651 особа, дітей немає. Люди можуть навчитися ремеслу. Пропонуються курси з англійської мови, перукарської справи та інших професій. Багато об’єднань пропонують щось цікаве. Якщо в процедурі надання прихисту відмовлено, співробітники табору мають повідомити про це людей, і це дуже важко. МТПЛ порушив проблему перекладачів, які часто перекладають невірно, їх надсилає ЄС. Існують також проблеми довіри, пов’язані з релігійною чи етнічною приналежністю”.

Розподільний центр для біженців у Пасвалісі

Пасваліс розташований за 180 км на північ від столиці Литви, неподалік кордону з Латвією. Тут знаходиться центр розподілу біженців з регіонів Біржай, Пасваліс та Паневежис. Підтримка українських біженців здійснюється управлінням соціального забезпечення. 500 сімей розміщені в цьому регіоні в литовських сім’ях, фермерів або у вільних квартирах.

Шкільні заклади у Панделісі

Ця школа в регіоні Рокишкіс вже давно підтримується МТПЛ. Більшість дітей у перших класах – з дуже бідних верств населення, за словами одного з викладачів цього навчального закладу. Дитяча допомога становить 70 євро на дитину, а соціальна допомога – 100 євро. Діти отримують харчування у школі. Українські діти отримують онлайн-уроки українською мовою, а на пізніших етапах також литовською чи російською.

Муніципальна інтернет-газета повідомляє про візит представників МТПЛ

Навіть вчителям тут доводиться платити за шкільні матеріали, включаючи туалетний папір та мило, при зарплаті 800 євро. Предмети першої необхідності розподіляються у школі, але вони залишаються у школі, оскільки існує ризик, що батьки інакше продадуть їх. 7 автобусів збирають школярів зранку.

Прикордонний трикутник Литви, Латвії, Білорусі

Ігналіна – склад гуманітарної допомоги МТПЛ у співпраці з Caritas

Разом з католицьким священиком Відасом Смагураускасом було здійснено візит до Карітас в Ігналіні та до складу гуманітарної допомоги МТПЛ. Для Карітас жінки-волонтери готують їжу для дітей, серед яких багато українських дітей. Потім вони проїхали ще 40 км на схід до Тверячюса, села, розташованого прямо на білоруському кордоні. Тут невелика делегація була допущена до приватних кімнат дуже бідних сімей, сімей, які живуть, сплять та їдять в одній кімнаті.

Невеликий склад МТПЛ в Ігналіні для гуманітарної допомоги

Візит до мера у Вісагінасі

У Вісагінасі проживає найбільша кількість українських біженців. Тут мер Ерланд Галагуз прийняв делегацію МТПЛ та повідомив про складну ситуацію на місці. Місто було засноване у 1975 році радянською елітою для будівництва Ігналінської атомної електростанції. Вона працює і сьогодні, але на слабкій потужності. У 2005 році етнічні росіяни складали тут близько 55% населення (порівняно з 6% у середньому); білоруси – 10%, а українці – 6%, що вище за середній рівень. Етнічні литовці становлять меншість у Вісагінасі – близько 16%. За словами Галагуза, у регіоні проживає до сорока різних національностей. Навіть у російських школах випускний іспит потрібно складати литовською мовою. Більшість українців хочуть залишитись тут, у Литві. Російське телебачення не транслюється, сказав він. Якийсь час тому до Вісагінасу втекла ціла театральна трупа з Білорусі. Сьогодні у місті проживає лише 19 000 мешканців, а раніше було понад 30 000. У Франції є місто-побратим, і вони хотіли б мати місто-побратим у Німеччині.

Місто Вісагінас повідомляє про прийом МТПЛ у мерії

 

Дитячий будинок у Вісагінасі

Тут зовнішній вигляд говорить сам за себе…

Борнмюллер з сиротами у Вісагінасі

Зустріч із білоруською партнерською організацією МТПЛ “Наш Дім”, яка перебуває у вигнанні

Справа наліво: Карач, Самоскіне та Борнмюллер вже давно вважаються жіночою командою мрії МТПЛ 🙂

Зрештою, обов’язковою була особиста зустріч із Ольгою Карач (фото справа), головою відомої білоруської громадської організації у вигнанні “Наш дім”. Карач перебуває під переслідуванням і наражається на загрози з боку диктаторського режиму Лукашенко. Карач, Самоскіне та Борнмюллер вже давно вважаються командою мрії МТПЛ.