Робоча зустріч в місті Львові в рамках проекту «Зміцнення верховенства права в Україні»

13 вересня 2019 року в місті Львові в рамках Проекту «Зміцнення верховенства права в Україні» за підтримки Уряду Федеративної Республіки Німеччина відбулася робоча зустріч керівництва проекту з суддями, адвокатами, представниками прокуратури, Львівської обласної державної адміністрації, територіального управління Державної судової адміністрації в Львівській області, Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України та працівниками апаратів судів.

Метою проекту є налагодження взаємодії між всіма учасниками судового процесу, обговорення дотримання прав людини, а насамперед права на справедливий суд в Україні, моніторинг Міжнародним товариством прав людини судових процесів в Україні з наступним аналізом їх відповідності національним і міжнародним нормам права та надання рекомендацій щодо подолання виявлених проблем у сфері реалізації права на справедливий суд.

Щиро б хотілося, щоб цей проект став не просто ще одним черговим  проектом, а справді, об’єднуючою допоміжною ланкою для забезпечення права на справедливий суд в Україні. А ще більше  хотілося, щоб цей проект був не проектом про суддів без суддів, а можливістю для суддів бути безпосередніми учасниками процесів, які відбуваються в суспільстві, мати можливість заявляти про проблеми, з якими вони стикаються, маючи можливість пояснювати, а не виправдовуватися. Для реалізації цієї цілі будуть організовуватися такі круглі столи, щоб була можливість виявляти прогалини, помилки, тісно співпрацювати між собою, адже в підсумку мета у нас всіх спільна – забезпечення права на справедливий суд. А для цього повинні бути почуті усі учасники процесу, розглянута кожна сторона тієї чи іншої проблеми. Завданням проекту є виявити найбільш значущі факти порушення прав людини.

Проектом буде постійно здійснюватися моніторинг дотримання права на справедливий суд в даному випадку, у нашому регіоні.

З аналізу рішень ЄСПЛ можна дійти  до висновку, що величезною проблемою є недосконалість українського законодавства.  Що призводить до значної кількості скарг, скерованих громадянами України до Європейського суду з прав людини.

Так, станом на 1 січня 2014 року Україна посідала перше місце за кількістю поданих заяв і скарг до Європейського суду з прав людини. В 2015 році друге місце після Туреччини. У 2016 році наша країна опинилася на другому місці після Італії, 2017 році – четверте місце після Туреччини, Угорщини та Росії. 2018 рік – знову четверте місце після Туреччини, Росії і Румунії. 2019 році – третя місце після Росії та Румунії.

Директором Львівського регіонального відділення НШСУ було звернено увагу на те, що спецкурс щодо застосування на практиці рішень ЄСПЛ було включено в програму підготовки суддів та кандидатів на посаду судді.

На заході  було  обговорено наступні проблемні питання.

  1. Зі слів прокурора, в багатьох випадках апеляційний суд необґрунтовано скасовує ухвали суду першої інстанції з деяких процесуальних питань, тим самим перешкоджає проведенню досудового розслідування та затягується в часі досудове розслідування. Також цю можливість використовують недобросовісні учасники процесу з метою затягування часу. Потрібні зміни до КПК, щоб певні ухвали суду першої інстанції не підлягали оскарженню.
  2. Багато суддів, які мали колосальний досвід роботи в суді звільнилися, оскільки не бажали проходити кваліфікаційне оцінювання. Судді працюють з надмірним навантаженням, відчувається кадровий голод, оскільки протягом 2014-2019 років не призначено суддів. Наприклад, по одному судді працює в Радехівському районному та Бориславському міському судах, де повинно працювати по 4 суддів. Однією суддею за 6 місяців 2019 року було розглянуто понад 1000 справ!
  3. Судді підняли питання дискримінації в оплаті праці між тими, хто пройшов оцінювання та тими суддями, які по незалежних від них причин не пройшли такого.
  4. Піднімалося питання про необхідність залучення суддів–спікерів для висвітлювання офіційної позиції від імені суду, а також забезпечення їх участі в публічних заходах за участю представників засобів масової інформації.
  5. Деякі судді зазначали про велику віддаленість місця проживання від місця роботи, протягом багатьох років не мають можливості перевестися до судів в населених пунктах, в яких проживають. Зазначили, що не доведено до кінця кваліфоцінювання, не заповнено штати судів.
  6. Адвокати піднімали питання про те що, судді часто не беруть до уваги інформацію адвокатів, викладену в клопотаннях, необгрунтовують відмови, відкладають справи деколи навіть на рік.
  7. Особливу увагу адвокати приділили невиконання рішень судів органами виконавчої служби.
  1. За результатами соціологічних опитувань недовіру українському правосуддю висловлюють ті люди, які ні разу не були у суді, що свідчить про необ’єктивність таких опитувань.
  2. Змінилася в кращий бік відкритість судів в нашій країні, зокрема наявність інформації, яка завжди є у відкритому доступі на сайті суду, про відкриті засідання і доступність громадськості та ЗМІ на судових процесах.
  3. Здійснюється тиск на суддів з боку агресивно налаштованих псевдо-патріотичних організацій, учасників антитерористичної операції, які блокують судові засідання та роботу суду в цілому.
  4. Усі учасники круглого столу прийшли до спільної думки, що в ЗМІ інформація про діяльність суду подається через призму дезінформації. Наприклад, інколи суд поновляє на посаді того чи іншого чиновника, а жодна ЗМІ не пояснює це тим, що суб’єктом призначення було порушено процедуру звільнення, передбачену Законом, що і призвело до поновлення прав.
  5. Невизначеність юрисдикцій в тих чи інших категоріях справ, а також одностайної судової практики Верховного Суду є причиною тяганини при розгляді справ та скасування рішень і являється спільною проблемою всіх учасників заходу.
  6. Координатором було звернено увагу, що в рішеннях ЄСПЛ часто постає питання порушення розумного строку розгляду і одним з чинників є скасування рішень і скерування справи до суду першої інстанції, а це являється недоліком національного законодавства. Слід внести зміни до процесуальних кодексів в частині обов’язку Верховного Суду при скасування рішень судів нижчих інстанцій постановляти рішення по суті і не передавати справу на новий розгляд спочатку.

14. Судді наголосили, що в Україні судова влада надто залежна від                             політичних процесів.