Біженці з України як додаткова підтримка економіки Європи

Мільйони українців змушені були переїхати до країн Європи з початку повномасштабного вторгнення. Дізнайтеся детальніше, яким чином біженці допомогли економіці ЄС та чим це вартує Україні

Хвиля міграції, спричинена повномасштабним вторгненням росії, стала найбільшою з часів Другої світової війни. Збільшення кількості вразливих громадян у країнах ЄС створило додаткове навантаження на економіку, яка до цього ослабла через вплив пандемії COVID-19.

За даними МВФ Євросоюз витратив до 37 млрд євро на утримання біженців з України. І хоч ця цифра надзвичайно велика, вона становить близько 0,2% від ВВП країн ЄС.

Водночас не можна стверджувати, що українці послабили економіку. Як оцінив Нацбанк України, до 2 млрд доларів щомісяця витрачають українці за кордоном.

Українці, які знайшли прихисток у ЄС, підтримують країни завдяки наступним чинникам:

1. Витрати на покупки. Російська агресія спричинила інфляцію, відповідно погіршила купівельну спроможність громадян ЄС. За таких умов внесок українців став відчутним;

2. Легальне працевлаштування та сплата податків. Право на роботу для українців легалізовано завдяки статусу тимчасового захисту. Отже, біженці стали повноцінними гравцями на ринку праці, які сплачують податки на загальних умовах;

3. Використання банківських карток й операції з АТМ. Тільки у березні 2022 року за кордоном було знято близько 10 млрд доларів;

4. Оренда житла. Чверть біженців може сплачувати за помешкання. Цей фактор водночас і підсилює економіку, і сприяє підвищенню цін на нерухомість.

У яких країнах внесок українців найбільший?

Польща й Німеччина стали лідерами серед країн за кількістю безготівкових оплат. У Польщі цей показник становить 28% від загального обсягу, а в Німеччині – 10%.

Сплеск на ринку праці

Українці стали джерелом робочої сили в ЄС, активно інтегрувавшись на ринок праці. Не здивуємо, якщо скажемо, що українці в Польщі найактивніші – згідно з міжнародними оцінками офіційно працює половина біженців.

Центр міграційних досліджень Варшавського університету повідомив, що працевлаштовані біженці сплатили близько 2,4 млрд доларів (10 млрд злотих) податків. Тільки ця сума більша за надану Україні фінансову допомогу (без урахування витрат на освітні й медичні послуги).

Внесок мігрантів відчувають і в інших країнах. Організація з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) зазначає, що біженці сприяють щорічному зростанню ВВП на:

• 1,2% у Польщі, Чехії та Естонії;

• 0,8% в Угорщині, Латвії, Словаччині, Литві та Румунії.

Експерти «Oxford Economics» зробили інакші прогнози насамперед для Польщі. Якщо після війни у країні залишиться 650 тис. мігрантів, показник ВВП збільшиться на 1,2%, якщо 1 млн – додатковий зріст становитиме 2%.

Негативні тенденції стосуються самих українців. Хоча 66% біженців мають вищу освіту, більшість працює у галузях з нижчим рівнем заробітної плати.

До слова, фінансовий стан біженців у Європі став гіршим у порівнянні з життям в Україні до війни. Раніше 12% мали дохід, якого вистачало тільки на їжу, наразі цей показник зріс до 42%.

Який прогноз для України?

Люди – це найголовніша цінність і ресурс для кожної країни. І війна вкотре це підтвердила. Відповідно кожен біженець, який не повернеться до України, сприятиме погіршенню й без того складної економічної й демографічної ситуації.

Як очікує Міністерство економіки, у перші роки після завершення бойових дій додому повернуться близько трьох чвертей тимчасових мігрантів. Найбільші занепокоєння стосуються студентів, які легко вступили до європейських вишів, та освічених жінок, які знайшли роботу й адаптувалися до життя за кордоном.

За словами Олексія Соболєва, заступника Міністра економіки, 100 тисяч осіб, які не повернуться в Україну, зменшать обсяг ВВП на 0,5%. Демографічна ситуація також зазнає впливу, адже у 2023 році на одну жінку припадатиме 0,8 дитини. Якщо після війни частина жінок не повернеться, ситуація буде ще гіршою.

Наразі влада України працює над механізмами, які заохотять біженців повертатися додому після закінчення війни.

 

За матеріалами visitukraine.today