Щодня наші співвітчизники дивуються правилам нового життя. Що позитивного та негативного відзначають українці у Німеччині?

Німеччина прийняла сьогодні понад 700 тисяч біженців. З кінця лютого нам, українцям із великим «німецьким стажем», як і більшості людей, небайдужих до горя, довелося не раз волонтерити та допомагати своїм співвітчизникам, які опинилися в Німеччині.

Щодня наші співвітчизники дивуються правилам нового життя. Що позитивного та негативного відзначають українці у Німеччині?

Житло

Більшість тих, кого довелося зустріти, висловлювали величезну подяку уряду Німеччини за гостинність та турботу. Всі біженці в будь-якому місті та в будь-який час можуть звернутися до пунктів першої допомоги, які, як правило, розташовані на центральних залізничних вокзалах. Знайти волонтерів можна завдяки оголошення українською через гучномовець. Їхнє головне завдання — забезпечити приїжджих тимчасовим безкоштовним житлом, яким, чесно кажучи, задоволені не всі. У найкращому разі це скромний місцевий готель, а ті, кому не так пощастило, потрапляють до табору для біженців, обладнаних спортивних залів у школах або масштабних павільйонів виставкового центру.

Проблема постійного житла стоїть у Німеччині гостро, оскільки вільних помешкань дуже мало. Існують і деякі нюанси — багато господарів приватних квартир відмовляються брати сім’ї без постійної роботи, які залежать від соціальних служб, а також із маленькими дітьми чи тваринами. Дехто з українців, на превеликий подив німців, наважився взяти з собою навіть екзотичних тварин, наприклад, домашню рись. Наші люди скаржаться на те, що житло у великих містах просто не знайти, в основному, у передмісті. Однак питання забезпечення житлом було актуальним і до української кризи з огляду на наплив мігрантів з інших країн.

Соціальний пакет

Німеччина — одна з небагатьох країн світу, яка забезпечує біженців суттєвим соціальним пакетом, на який завжди може розраховувати звичайний німецький безробітний. Наприклад, розмір соцвиплат з 1 червня 2022 року становить 449 євро на дорослу людину, яка офіційно стоїть на обліку в центрі зайнятості. Окрім основної виплати, українські біженці можуть оформлювати за спрощеною процедурою ще й додаткову послугу — допомогу у розмірі 219 євро на дитину до 18 чи 21 року, залежно від багатьох чинників.

З першого дня біженці забезпечені всім необхідним, — буквально за кілька євро вони можуть купити продукти, термін придатності яких, наприклад, добігає кінця. У більшості населених пунктів працюють гуманітарні штаби, де можна отримати дитяче харчування, одяг, засоби гігієни та безкоштовну сім-карту. А ось за Інтернет треба платити самому. Протягом трьох місяців біженці мають можливість вільно тренуватися у деяких фітнес-клубах, безкоштовно відвідувати басейни, музеї, театральні вистави та інші культурні заходи. У магазинах оптики українці можуть безкоштовно перевірити зір та отримати очки. Кожен із прибулих може розраховувати на безкоштовну медичну допомогу, зокрема ліки, послуги психолога та стоматолога.

Освіта

Безкоштовні бакалавріат та магістратура в Німеччині для українців передбачені у всіх державних вищих навчальних закладах. У більшості випадків студентам не потрібно складати вступні іспити, але важливо пам’ятати, що навчання ведеться німецькою. Для цього українцям пропонують різні безкоштовні мовні та інтеграційні курси, де викладачі навчають німецької, не вимовляючи жодного слова українською чи російською мовами. Це робить великий дискомфорт.

Транспорт

Перше, що дивує українців у звичайному житті, — це громадський транспорт. Про нього говорять, що це засіб пересування, але при цьому розкіш. Наприклад, проїзд в один бік тривалістю за годину коштує у Франкфурті-на-Майні 2,75 євро, а квиток на цілий день – 5,75 євро. Що стосується самого транспорту, то він досить комфортний: з м’якими сидіннями та вентиляцією. Носіння масок у транспорті є й сьогодні обов’язковим, і це є досить незвичним для наших співвітчизників. За неправильне носіння маски чи відмову надягати її стягують великий штраф. Під час першої хвилі коронавірусу у квітні 2020 року лише у франкфуртському міському транспорті порушників оштрафували на суму 410 тис. євро, у Штутгарті — на 382 тис. євро.

До 31 травня 2022 року (з 1 червня цю пільгу для біженців було скасовано) українцям було дозволено безкоштовно користуватися громадським транспортом. А ось з 1 червня до 1 серпня вартість місячного проїзного квитка на всі види транспорту, за винятком швидкісних поїздів далекого прямування, становить лише 9 євро. Ця сума менша за вартість звичайного місячного проїзного в 10 разів! Тобто, якщо раніше будь-який дорослий за нього платив понад 90 євро, то за три літні місяці він витратить лише 27 євро, що дає можливість подорожувати по всій Німеччині. Така акція стала частиною багатомільярдного пакету допомоги федерального уряду. Першого тижня розкупили мільйон квитків — це абсолютний рекорд!

У Німеччині існує особлива культура водіння і діють правила особливої ​​ввічливості на дорогах, — можна бути впевненим, що тебе завжди пропустять, якщо переходитимеш по «зебрі». У громадський транспорт можна заходити з візком чи велосипедом. Українці відзначають зручні для інвалідів на візках безбар’єрні дороги, а також розміри дорожніх знаків — навіть слабозорий побачить, куди треба їхати! І все ж таки найголовніше в транспорті — це, звичайно, його «німецька» пунктуальність. На зупинках завжди є табло, де висвічується, скільки хвилин залишилося до приходу наступного трамвая, автобуса чи поїзда метро у великих містах. До речі, тролейбусів у Німеччині немає. Наразі уряд розглядає можливість визнання в Німеччині українських прав водія.

А зараз — неофіційне експрес-опитування.

— Що саме вразило українців у Німеччині, якщо коротко?

— Соціальний захист.

— На питання, які спільні риси характеру поєднують німців та українців, останні наголосили на…

— Працьовитість.

— Що позитивно здивувало українців у корінних німців?

— Ввічливість та турбота.

— Що насамперед вразило наших співвітчизників на вулицях?

— Кількість іноземців та доглянутість людей похилого віку.

Що відрізняє спосіб життя німця від способу життя в Україні?

По-перше, те, що називають екосвідомістю. Наших людей дивує, з якою турботою тут ставляться до природи та всього, що з нею пов’язано. Погодьтеся, дивно, коли отримуєш 25 центів, здавши в автомат порожню пляшку з-під мінеральної води. Слід зазначити, як доглядають парки, в якому стані є дитячі майданчики для різних вікових груп, перевіряють їхню безпеку та підсипають для малюків дерев’яну стружку або пісок.

По-друге — це інститут сім’ї та гідна старість. Для добробуту дітей та людей похилого віку продумано все — від простого до складного. Око радує, коли охайні люди пенсійного віку відвідують із друзями кафе та насолоджуються життям.

У молоді в Німеччині теж існує культ активного способу життя, багато з них їздять на велосипедах, займаються бігом і спортивною ходьбою, а також масово відвідують тренажерні зали.

Много преимуществ в медицинском страховании, а в законодательной сфере можно всегда найти виновного. В любых спорах вы найдете основания для защиты не только у адвоката, но и в своем рабочем контракте, который обеспечивает стабильное место работы и достойный уровень зарплат. С 1 октября 2022 года минимальную зарплату в Германии увеличат до 12 евро (брутто) в час. Другая сторона медали — налоги. В зависимости от семейного положения, работающий человек платит более 50% налогов и социальных отчислений. Конечно, ни о каких зарплатах в конвертах не может быть и речи.

Багато переваг у медичному страхуванні, а у законодавчій сфері можна завжди знайти винного. У будь-яких суперечках ви знайдете підстави для захисту не тільки у адвоката, а й у своєму робочому контракті, який забезпечує стабільне місце роботи та гідний рівень зарплат. З 1 жовтня 2022 року мінімальну зарплату в Німеччині збільшать до 12 євро (брутто) на годину. Інша сторона медалі – податки. Залежно від сімейного стану, працююча людина сплачує понад 50% податків та соціальних відрахувань. Звичайно, про жодні зарплати в конвертах не може бути й мови.

Два світи – два способи життя

Механізм «очікування—реальність» дає збій з обох сторін: німці якнайшвидше хочуть бачити українців на робочих місцях, а наші співвітчизники не готові прийняти нову реальність і не поспішають слідувати німецькій букві закону. Багато з тих, хто плекав великі надії, але зрозумів, що безкоштовний сир буває тільки в мишоловці, повертаються додому, а ті, хто ніколи не плутав «туризм з еміграцією», вже працевлаштувалися. Доводилося нам за своїх співвітчизників і червоніти, бо деякі вважають, що їм усі повинні. Існують, на жаль, і новоспечені отримувачі соціальної допомоги, хто, використовуючи притаманну німцям наївність, не лише поїхав у подорож Європою, але мріє і в майбутньому постійно курсувати між Україною та Німеччиною за кошти останньої. Від зустрічі з такими залишається специфічний післясмак, не вартий спогадів. Незважаючи на переважну вдячність, нарікань з боку наших співвітчизників чимало.

По-перше, дратує саме слово «біженець», а вимушений переїзд та відмова від звичайного способу життя викликає значний дискомфорт. За час війни змінилося життя не лише українців. Німців, які включили режим економії на купівлю одягу, відвідування ресторанів та подорожі, турбує зростання цін та інфляція. У березні цього року з полиць супермаркетів зникли два базові продукти — борошно та олія. Потім борошно з’явилося, а пляшка соняшникової олії з Румунії коштує сьогодні вдвічі дорожче — 4,19 євро.

Не всіх влаштовує і смак продуктів, зокрема фруктів та овочів, натомість якість м’ясних виробів та сирів залишається на висоті. У продажу немає звичних для українців круп, — гречку та пшоно можна придбати недешево виключно у біомагазинах чи магазинах/відділах східноєвропейських продовольчих товарів.

Справедливо, на думку українців, не вистачає за кордоном колоритних ресторанів та кафе, а рівень обслуговування у них також не найкращий. Є незадоволені не лише ціною, а й якістю мобільного зв’язку та Інтернету. Безпека та захист персональних даних – у Німеччині один із пріоритетів, а тому не в кожному кафе чи торговому центрі є безкоштовний Інтернет.

Не звикли наші люди до так званого режиму тиші: у Німеччині він діє з 13.00 до 15.00, а також з 22.00 до 7.00. У суботу — з 19.00 до 8.00, а в неділю чи релігійні свята непокоїти сусідів гучними звуками музики чи шумом від використання електричних приладів взагалі не можна. Дотримання тиші є обов’язковою умовою протягом усього вихідного дня. Якщо у неділю комусь захочеться включити газонокосарку, людину можуть оштрафувати на 50 тис. євро. До речі, шум на вулиці вночі дорівнюється до дрібного хуліганства і переслідується за законом.

Ті, хто знайшов житло і опинився в маленьких містечках, скаржаться на те, що починаючи з 21.00 життя наче завмирає. «Вимирають» у неділю всі магазини, тому продукти харчування можна знайти лише на заправках, вокзалах чи аеропортах. До речі, аптеки (крім чергових) теж не працюють, а викликати лікаря додому не можна навіть у будні — такої практики не існує.

Ще одна проблема – черга до лікаря. Іноді щоб потрапити до якогось «вузького фахівця», люди змушені чекати на місяць, або навіть два. Проте німці звикли все заздалегідь планувати.

Не все родители привыкли и к сокращенным летним каникулам, которые длятся только 1,5 месяца, а не обычные три, как дома. По состоянию на 29 мая в немецких школах обучалось 125 582 украинских ребенка. В школе существует суровое правило: ученик не может пропускать занятия! На следующий день вам придется нести справку от врача или писать заявление на имя учителя. Если пропуски происходят постоянно без уважительных причин, школа может взыскать с родителей немалый штраф. Удивляет и различие систем школьного образования, но, к примеру, школьная программа по точным наукам в старших классах в Украине значительно сложнее, нежели в Германии.

Не всі батьки звикли і до скорочених літніх канікул, які тривають лише 1,5 місяці, а не звичайні три, як на батьківщині. Станом на 29 травня у німецьких школах навчалося 125 582 українські дитини. У школі існує серйозне правило: учень не може пропускати заняття! На наступний день вам доведеться нести довідку від лікаря або написати заяву на ім’я вчителя. Якщо перепустки відбуваються постійно без поважних причин, школа може стягнути з батьків чималий штраф. Дивує і відмінність систем шкільної освіти, але, наприклад, шкільна програма з точних наук у старших класах в Україні значно складніша, ніж у Німеччині.

Законослухняність насамперед

Система штрафів дивує українців найбільше. Особливо якщо це стосується таких незначних порушень або обов’язків, як щомісячна плата за користування радіо та телебаченням у розмірі 18,36 євро. Але від оплати цих послуг біженці звільнені. А ось за безквитковий проїзд у громадському транспорті вони, як і інші «зайці», заплатять 60 євро і будуть оштрафовані в метро, навіть якщо через незнання переплутали в поїздах вагони другого та першого класу.

Якщо ви захочете скачати фільм в Інтернеті, то в Німеччині краще відмовитися від цієї ідеї. Тут суворо стежать за дотриманням авторського права, тому завантаження музики або фільмів з торрент-трекерів карається за законом і загрожує ув’язненням строком до трьох років.

Приголомшують ціни на нерухомість: наприклад, у Франкфурті ви повинні розраховувати в середньому на 7,567 тис. євро за кв. м. До речі, навіть якщо ви можете собі це дозволити, зобов’язані довести, що гроші зароблені легальним шляхом. А якщо ви не працюєте, кредит на житло банк не надасть.

Не слід намагатися рознімати забіяків під час вуличної бійки – це можуть розцінити як участь у ній. Краще відразу викликати поліцію та звертатися до правоохоронців виключно на «ви». Штраф за порушення становить до 600 євро.

Бюрократія

Найбільше скарг українці висловлюють щодо німецької бюрократії — кажуть, що ніколи в житті не отримували стільки паперових документів для заповнення! І якщо, скажімо, відкриття рахунку в українському банку триває кілька хвилин, то у Німеччині всю документацію з усіх державних установ надсилають звичайною поштою. Недарма місцеві кажуть, що найстрашніший звір у Німеччині — поштова скринька. Спочатку протягом двох тижнів треба чекати на лист із банківською карткою, а через наступні п’ять робочих днів тобі приходить пін-код. До речі, всі документи у Німеччині мають зберігатись до трьох років!

Ручна праця

Усі послуги, а саме манікюр чи робота швачки, коштують у Німеччині майже втричі дорожче, ніж в Україні. Укоротити штани в ательє коштуватиме вам приблизно 15 євро.

Багатьох українських жінок не влаштовують послуги німецької б’юті-індустрії, зокрема так званий «безкровний» манікюр, а яскравим блондинкам не судилося в Німеччині бути яскравими. Так, перукар може знебарвити його волосся виключно фарбою з певним, дозволеним встановленими нормами відсотком вмісту перекису водню, щоб не обпалити шкіру голови клієнтки і не заплатити не тільки великий штраф за свою професійну помилку, але ще й гонорар адвокату.

І все ж із приїздом привабливих українок Німеччина ніби ожила та заграла яскравими фарбами, адже наші жінки звикли доглядати за собою з особливою пристрастю. Водночас стиль у німецьких жінок більш демократичний: замість сукні та елегантного взуття — штани та кросівки нейтральних кольорів. Загалом у Німеччині не прийнято одягатись надто яскраво, робити сміливий макіяж, а також носити у повсякденному житті взуття на високих підборах.

Синдром матері та мачухи

Незважаючи на порядок, у німецькому повітрі витає відчуття нестерпної нудьги. Стиль життя — спокійний, без зайвих розваг, впадає у вічі емоційна стриманість німців. Вони радісно привітають вас при зустрічі, але не заводитимуть розмови, вислуховуватимуть і не стомлюватимуть вас розмовами про власні проблеми. На кожному кроці спостерігається повага до «особистого простору»: вітатись, але не нав’язувати подальше спілкування. Ну а якісь дотики до незнайомої людини взагалі можуть стати причиною звернення до поліції.

З усіх цих складнощів, дрібниць та непорозумінь складається сьогодення наших українців за кордоном. Але всі без винятку, з ким тільки довелося спілкуватися, страждають на синдром «матері та мачухи»: сумують Україною і хочуть якнайшвидше повернутися додому. Тому що, як кажуть німці, маючи на увазі вік та сльози, «чим ти є старший, тим ближче до води»…

Джерело: zn.ua