Понад 180 000 українських біженців отримали тимчасовий захист в Іспанії

Фото: zaragoza.es

Управління з питань притулку Міністерства внутрішніх справ і Національна поліція Іспанії повідомили про надання статусу тимчасового захисту тисячам українців. Загалом після 22 лютого 2022 року такі документи отримали 180 785 біженців із цієї країни.

Директива про тимчасовий захист була створена 2001 року, активація документа вперше була одноголосно схвалена на засіданні Ради міністрів внутрішніх справ 4 березня 2022 року. Статус дає право на проживання протягом року, роботу, здобуття освіти. Також до пакета входять медична допомога та соціальна підтримка. Іспанія вже через шість днів запустила процедуру подання заявок. На початку квітня 2022 року вже було схвалено майже 52 000 звернень, у липні – понад 130 тисяч. До того ж уряд вирішив давати тимчасовий захист не тільки громадянам і жителям України, які залишили країну після 24 лютого, а й українцям, що перебували в Іспанії на нелегальному становищі, це приблизно 15 000 осіб.

 

У країнах Європи спочатку не розраховували, що бойові дії на території України триватимуть довго, тож за кілька місяців почалися проблеми і правила перебування біженців почали змінювати. У Чехії припинили виплату гуманітарної допомоги біженцям, які мають безкоштовні житло, харчування та інші необхідні речі. Також у цій державі відмовилися давати тимчасовий захист українським циганам з угорським громадянством. У Польщі запропонували хоча б частково оплачувати проживання в гуманітарних центрах. У Данії пропонували українцям переїхати в міні-селища, у Болгарії ухвалили виселити 35 000 біженців із приморських готелів, наданих раніше безоплатно. Українцям запропонували переїхати в інші регіони країни, але вони не захотіли цього робити.

У Німеччині змінили формат допомоги та пільг, зазначаючи, що допомога при цьому буде ще більшою, але наприкінці вересня очільники 23 муніципалітетів Баден-Вюртемберга звернулися до міністра внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фрейзер з вимогою про фінансову допомогу. Вони заявили, що вичерпали можливості для підтримки біженців, житла та інших ресурсів не вистачає, а кількість тих, хто прибуває, збільшується з кожним днем. В інших регіонах теж відзначалися подібні проблеми.

Уряд Великої Британії доплачував по 350 фунтів на місяць хостам, які відкрили двері своїх домівок для українців, пообіцявши в майбутньому подвоїти цю суму, але через політичну та економічну кризу все застопорилося. Багатьом українцям згодом довелося перебратися в готелі, які розташовані в глибинці країни, деякі живуть у притулках для бездомних і жертв домашнього насильства. Біженці, які проживають в Іспанії, розповідали про проблеми з орендою житла і складне економічне становище.

Проте країнам Європи вдалося переналаштувати систему підтримки і було досягнуто домовленості про продовження тимчасового захисту до березня 2024 року. Відповідні документи підписали Литва, Нідерланди, Словаччина, Австрія та Ірландія. Причому в Ірландії ВНП продовжується автоматично. Нинішнім власникам не потрібно робити жодних дій, а документи нових заявників, які отримають посвідку на проживання, будуть дійсні до тієї самої дати. Португалія та Греція продовжили тимчасовий захист до вересня 2023 року, Болгарія – до грудня.

 

Іспанія теж продовжує підтримувати українців. Серед тих, хто отримав тимчасовий захист у цій країні, 62% (112 591) – жінки, 35% – особи віком від 36 до 64 років, 32% – молодші за 18. У категорії від 19 до 35 років 26%, старше 65 – 7%. Не всі є громадянами України – таких 98,1%, решта іноземці, які законно проживали на території держави на момент початку бойових дій. Найбільше заяв опрацьовано у Валенсії – 50 066, за цією спільнотою йдуть Каталонія – 41 343, Андалусія – 25 952 і Мадрид – 24 972.

В Іспанії запущено механізм, що дає змогу надати тимчасовий захист протягом 24 годин із моменту подання заяви.
Представники Європейської конфедерації католицьких благодійних організацій Caritas Europa наголошують на важливості виконаної роботи в усіх країнах ЄС, але додають, що багато українських біженців зазнають труднощів із доступом до недорогого житла та інших опцій, які декларувалися Директивою. Люди з обмеженими можливостями часто стикаються з додатковими адміністративними проблемами і насилу отримують допомогу, на яку мають право. Послуги громадської охорони здоров’я часто обмежені і в багатьох випадках пропонуються лише варіанти зі службою невідкладної допомоги. З доступом до ринку праці теж все виявилося непросто, на практиці біженці часто змушені найматися на низькооплачувану роботу – як правило, нижчу за їхній рівень кваліфікації. Брак закладів для догляду за дітьми та місць у дитячих садках не дає змоги жінкам працювати.

За даними ООН, наприкінці липня 2023 року в Європі зареєстровано 5,8 млн українських біженців, за її межами – 356 600, в усьому світі – 6,2 млн. Припускають, що в Росії – 1,2 млн, на території Білорусі – приблизно 27 тисяч біженців з України, але інформацію щодо цих країн давно не оновлювали.

У Німеччині, за даними на 10 липня 2023 року, наразі мешкають понад мільйон громадян України, які були змушені виїхати з батьківщини. У Польщі, за даними на 17.07.2023, понад 968 тисяч, у Чехії – близько 357 000. Як і раніше, багато біженців у Болгарії, Молдові, Словаччині, Австрії, Бельгії та Франції. В Іспанії перебувають 186 045 українців.

 

За матеріалами internationalinvestment.biz