Там, де зникають люди

Якщо ви запитаєте у росіян, яка мета “спецоперації” Росії в Україні, ви, найімовірніше, почуєте про те, що вони прийшли “захищати Донбас”. А якщо їх запитати від кого саме вони “захищають Донбас” і чи знають вони, що насправді відбувалося всі ці 8 років на Донбасі, навряд чи почуєте щось виразне. Перше, що зроблено Російською Федерацією після окупації частин Донецької та Луганської областей – це фільтрація українського населення, яке проживає на цих територіях.

Одним із таких місць фільтрації стали підвали колишнього українського заводу ізоляційних матеріалів, який прозвали “Ізоляція”. Ті, хто зумів вижити в цих підвалах і вирватися з пекла, розповідають жахливі історії про жорстокі тортури, які там відбувалися всі ці 8 років аж до сьогоднішнього, вже повномасштабного вторгнення Росії в Україну і знищення українців на межі геноциду. Українські правозахисники кажуть про те, що існує понад 160 подібних підвалів, які використовуються як в’язниці і катівні. У них від початку конфлікту незаконно утримують у полоні та піддають тортурам і нелюдському поводженню понад три тисячі осіб.

Після розпаду радянського Союзу завод занепав і доки внизу залишалися порожніми до 2010 року. У 2010 тут запрацювала культурна платформа “Ізоляція”, де були представлені інсталяції британського та французького художників. 9 червня 2014 року на територію заводу зайшли озброєні люди, прийшов “русский мир” і знищив культурну платформу, перетворивши це місце на місце тортур, крові, смерті та нелюдського болю. Після захоплення майданчик для відкритих дискусії перетворився на закритий таємний об’єкт, на військову базу РФ. Цілий сайт присвячений трансформації цих підвалів.

Олександра Матвійчук – адвокатка і правозахисниця, яка отримала Нобелівську премію миру, продовжує всіма силами привертати увагу міжнародної громадськості до цього місця тортур і пише у своєму твітер-акаунті:

Це секретна в’язниця “Ізоляція”. Вона розташована на території військової бази в окупованому Донецьку. Протягом багатьох років там катували, ґвалтували та вбивали чоловіків і жінок. ООН, Червоний Хрест та інші організації не могли змусити Росію припинити це. “Ізоляція” досі продовжує робити свою жахливу справу.

Також вона ретвітить Станіслава Асєєва – журналіста і блогера, якого утримували там у полоні протягом 28 страшних місяців. Він звертає увагу на сайт і пише у своєму твітері:

Для моїх західних колег я хотів би знову розмістити це посилання. Уся історія “Ізоляції” зібрана на цьому сайті (англійська версія). Фотографії підвалів “Ізоляції”. Я провів у цьому підвалі місяць. Нічого не змінилося.

Більшість воліє не згадувати про пережите у місці, де не просто знищують фізично, а виснажують морально. Щоб отримати зізнання, людей б’ють, катують електричним струмом, а потім щоденно знущаються – змушують тяжко працювати, імітують розстріли та ґвалтують на очах у інших. Місцеві кажуть про це місце: “там, де зникають люди”…

На сайті “Ізоляції” зібрані всі відомості про форми і види тортур, що застосовуються там, і фотоматеріали, відомі на сьогоднішній момент.

Допоможіть поширити нам цю інформацію, щоб про це дізналося якомога більше людей!