Представники міст і сіл, що є сусідами  України, зібралися в Сан-Марино на 83-ю сесію Комітету ООН з житла, управління землею та міського розвитку.

«У найважчі перші місяці [війни] 90 відсотків навантаження, пов’язаного з прийомом біженців, припало на частку Кишинева, – заявив мер молдавської столиці Іон Чебан. – Я ніколи в житті не бачив такої солідарності. Жодну людину не залишили без даху над головою, без гарячого обіду, без підтримки».

Молдова прийняла понад 90 тисяч українських біженців, близько десяти тисяч людей тимчасово оселилися у Кишиневі. Віце-мер молдавського містечка Унгени Діонісі Терновщі повідомив, що наплив біженців застав зненацька міську владу, але жителі Молдови приймали тих, хто прибуває, у своїх домах.

Голова Асоціації міст Польщі Андрій Поравскі розповів колегам про те, що польське місто Пшемисль з населенням у 60 тисяч осіб прийняло шість тисяч біженців. Багато хто з прибулих вважав за краще залишитися в цьому прикордонному місті через близькість до дому, сподіваючись повернутися до рідних, як тільки це стане можливим. А поки що в школах Пшемисля створили класи з навчанням двома мовами. Загалом у Польщі набули притулку 1,4 млн українських біженців – більше, ніж у будь-якій іншій із сусідніх з Україною країн.

До Бухаресту – столиці Румунії – з лютого прибули 1,4 млн українців, частина з них осіла тут, розповів віце-мер Хорія Томеску. Влітку міська влада разом із ЮНІСЕФ відкрила у Бухаресті мовні школи для дітей українських біженців. Людям також допомагали знайти роботу та облаштувати житло. Всі ці програми, як зазначив представник мерії, мали швидше надзвичайний характер, для реалізації більш довгострокових планів, за його словами, Бухаресту потрібна підтримка.

Нові можливості

Але приїзд українських біженців обіцяє цим містам не лише труднощі, а й відкриває нові можливості. Андрій Поравскі зазначає, що польські міста посідають у Європі друге місце за показниками зменшення населення. І до війни у ​​Польщі працювало близько 1,5 млн українських мігрантів, здебільшого це були інженери та представники інших спеціальностей, які потребували високої кваліфікації. Переважна більшість приїжджих сконцентрована у великих містах, але менші польські населені пункти теж готові прийняти біженців і навіть чекають на них. «Ми ніколи не вимовляли слово “проблема”, ми говоримо про труднощі та можливості», – наголосив Томаз Фжолек, голова громадської організації, яка об’єднує 350 населених пунктів Польщі.

За матеріалами news.un.org